"Видання піеси цей доводить всю відвагу тамтешніх начальників"

Посланник в Лондоні А. С. Мусін-Пушкін первоприсутствующий в Колегії закордонних справ Н. І. Паніну

31 жовтня (11 листопада) 1774 р

Ясновельможний граф, ласкавий пане! Вчора отримані тут з Америки листи підтверджують доказової чином як тверде, настільки і одноголосне майже тамтешніх жителів намір не коритися ніяким таким велінням, котрі хоча б мало хилилися до утвердження над ними права місцевого законодавства; формально відмовляють вони ген. Гедже не тільки все для військ під командою його самонужнейшего потреби, але і найпростіших працівників, потрібних для будови казарм. Генеральним у Філадельфії конгресом вирішено вже не вивозити сюди ніяких американських товарів, а тутешніх тамо не брати. Місто ж Бостон, з усіх боків замкнений, снабдевать вистачить усім потрібним. Понад ж того різні міста і провінції збирають для оного добровільні і такі знатні контрибуції, що жителі оного можуть безтурботно задовольняти тим року на три підряд.

Положення таке справедливо турбує тутешнє правління і тим більше, що відомі оному всі вигоди, котрі тутешній торг і фабрики отримують і від підвозяться сюди з Америки необделанних, і від вивозяться туди тут оброблених товарів. Тамтешній сюди щорічний вивіз простягається взагалі ціною не менш трьох мільйонів фунтів стерлінгів, між якими Ново-Іорская провінція висилає щорічно на шістсот тисяч фунтів стерлінгів, а Філадельфская - з лишком на сімсот тисяч. Будь-яке вивезення такого припинення естьли НЕ зовсім підірве, то принаймні зашкодить всі тутешні маніфактури вельми чутливо (Наступний текст донесення зашифрований).

Неспокійна Франція і Гішпанія не залишать втручатися в незгоду між Англією і колоністами її. Під прапором першої показувалися вже дві фрегати близько Бостона, як чутно, навантажені різними військовими припасами, друга ж відправила з ферула ще п'ять військових кораблів, ймовірно, в Америку. Принаймні тутешнє адміралтейство отримало про те справжнє на цих днях з Гібралтару звістка.

Португальське ж справа залишається тут в невеликому повазі. Нині, звичайно, не на часі вступати в оное з усією потрібною силою; і для того намагаються тут протягувати виробництво оного негоціацією. Лісабонський двір ухиляється ону знову відновити, коли Гішпанія припинила ону непристойним запрошенням його до фамільного Бурбонському пакту замість всякого йому відповіді на поданий їй меморіал його.

Посланник в Парижі І. С. Барятинський віце-канцлеру І. А. Остерману

25 травня (6 червня) 1776 р

Ясновельможний граф, шановний пане! (Текст донесення зашифрований.) Тут тепер більш, ніж коли-небудь, кажуть про справи Англії з її селищами і вважають, що Англія перебуває в дуже худих обставин. Залишення міста Бостона справило, як кажуть, велику сенсацію в роялістів і підбадьорення в американців. Тут в публіці намагаються запевнити, нібито є самовернейшіе звістці, що аглінскіе війська силою звідти були вибиті, але міністерство тутешнє нічого про те не озивається, і знаходяться тут аглічане-роялісти також оні чутки спростовують і запевняють, що ген. Говерлою залишив оне місце за наказом, за поданою планом міністерству від його брата.

Кажуть також тут в публіці, що нібито він, ген. Говерлою, по залишення Бостона витримав сильний шторм, і такий, що все його кораблі розкидані, так що й не знають, де велика частина оних знаходиться. Остання дивізія гессанкассельскіх і Брауншвейзького військ справді ще на суду не сіла. Достовірні про те тут є звістки, що Англія ні за які гроші досі не знаходить найняти транспортних суден для перевозу тих військ. Дюк Річмонд, який, як в. з-ву відомо, супротивної сторони справжньому аглінскіе міністерству, і деяким своїм приятелям тут відгукувався, що він думає, що колонії ні на які примирливі пропозиції не погодяться. Тутешній же двір при всяких випадках продовжує робити Англії запевнення про продовження дружби і спокою. А мені недавно дійшов слух з досить надійною, здається, сторони, нібито є вже тут американські емісари, з якими тутешнє міністерство має переговори. Якщо справді то правда, то це справа відбувається досить приховано, бо аж ніяк не проникають ще, хто б такі були ті емісари і з ким із міністрів мають вони переговори. Комерція ж між американцями і Францією в задоволеному тепер активітети. Кажуть, що американських судів в усі майже французькі порти чимале число прийшло під їх власними прапорами ...

Радник посольства в Лондоні В. Г. Лізакевіч первоприсутствующий в Колегії закордонних справ Н. І. Паніну

9 (20) серпня 1776 р

Ясновельможний граф, ласкавий пане! З часу останнього мого всеніжайше доношения не отримав тут двір ніякого з Америки звістки. Стороною ж дійшли сюди листи наповнені збільшується, звичайно, подробицями про прийнятих тамтешніми жителями заходи для множення морської і сухопутної сили своєї, остання з яких простягається тепер ніби до 75 т [исяч] людина. Як би там не було, то справи тамо дійшли, звичайно, вже до самого відчайдушного становища, так що і ледь ль можливо буде поправити оні інакшості, як примусове силою зброї, рішучий успіх якого справить хіба бажану колоній податливість до полюбовному суперечок нинішніх угодою. А з цього самого і легко зробити висновок можна про неспокої правління, коли найменша війська тутешнього тамо невдача може викликати наіпагубнейшіе для держави тутешнього слідства неповоротних потерею великих і багатолюдних в Новому світі поселень своїх, для збереження яких виснажені вже толь знатні утриманні і для приведення яких в послух змушені будуть вжити і наважився всю силу і ресурси королівства цього.

В оприлюдненій 4 липня конгресом генеральним Декларації про незалежність повторюються всі колишні колоній скарги, про поправки-де яких марно адресувалися вони до короля, до парламенту і до нації тутешньої, що, й не знав! Нині ніякої надії для поправлення зазнає ними утисків, знайшлися вони вимушеними вчинити урочисту декларацію цю, якою оголошуються Сполучені колонії вільним і незалежним державою, руйнуючи при тому всю колишню напред цього зв'язок їх з Велико-Британії, і що внаслідок такої незалежності їх їм ють Сполучені колонії право і влада оголошувати війну, укладати мир, ухвалювати союзи, засновувати торгівлю та ін., зобов'язуючись при тому жертвувати життям, честю і ВЕЕМ маєтком своїм для збереження всіх вищеназваних переваг. Видання піеси цього, та й оприлюднення формальною декларацією війни супроти Великобританії доводить всю відвагу тамтешніх начальників. У скрутному становищі такому з нетерпляче очікують тут звісток про з'єднання лорда Гоу з ген. братом його по дії, що зроблять в Америці дані їм для примирення повні сечі; пестячи при тому надією, що на випадок невдачі оних встигнуть вони рішучим будь-яким ударом на ворога злякати народних американських начальників, а навпаки того, підбадьорити оним добромисних тамо жителів і тим самим прискорити общежелаемим з Великобританії примиренням.

Опубліковано: Росія і війна США за незалежність. 1775-1783. М. Думка. тисячу дев'ятсот сімдесят-шість

Зображення анонса на головній сторінці: pinterest.com
Зображення ліда: massar.org

Дивіться відео: Stranger Things 3. Official Trailer HD. Netflix (Вересень 2019).