Російсько-візантійський договір, 911

У рік 6420 [від Створення світу]

Послав Олег мужів своїх укласти мир і встановити договір між греками і росіянами, кажучи так: «Список з договору, укладеного при тих же царів Львові та Олександра. Ми від роду руського - Карли, Інегелд, Фарлаф, Веремуд, Рула, Гуди, Руалд, Карн, Фрелав, Руар, Актеву, Труа, Лідул, Фост, Стемид - послані від Олега, великого князя руського, і від усіх, хто під рукою його, - світлих і великих князів, і його великих бояр, до вас, Льву, Олександру і Костянтину, великим в Бога самодержцям, царям грецьким, для зміцнення і для посвідчення багаторічної дружби, колишньої між християнами і руссю, за бажанням наших великих князів і по велінню, від всіх, хто знаходиться під рукою його російських. Наша світлість, понад усе бажаючи в Бога зміцнити і засвідчити дружбу, що існувала постійно між християнами і руссю, розсудили по справедливості, не тільки на словах, але і на листі, і клятвою твердою, клянучись своєю зброєю, затвердити таку дружбу і засвідчити її по вірі а за законом.

Такі суть глави договору, щодо яких ми себе зобов'язали по Божій вірі і дружбі. Першими словами нашого договору помиримося з вами, греки, і любімо один одного від щирого серця і по всій добрій волі, і не дамо статися, оскільки це в нашій владі, ніякому обману чи злочину від сущих під рукою наших світлих князів; але постараємося, наскільки в силах наших, зберегти з вами, греки, в майбутні роки і назавжди непревратную і незмінну дружбу, висловленням і переказом листа з закріпленням, клятвою засвідчується. Так само і ви, греки, дотримуйтесь таку ж непохитну і незмінну дружбу до князів нашим світлим російським і до всіх, хто знаходиться під рукою нашого світлого князя завжди і в усі роки.

А про голів, що стосуються можливих злодіянь, домовимося так: ті злодіяння, які будуть явно засвідчені, нехай вважаються безперечно скоєно; а яким не стануть вірити, нехай клянеться та сторона, яка домагається, щоб злодіяння цього не вірили; і коли присягне сторона та, нехай буде таке покарання, яким виявиться злочин.

Про це: якщо хто вб'є, - російський християнина або християнин російського, - нехай умре на місці вбивства. Якщо ж вбивця втече, а виявиться імущим, то ту частину його майна, яку належить за законом, нехай візьме родич убитого, але і дружина вбивці нехай збереже те, що належить їй за законом. Якщо ж виявиться незаможним втік вбивця, то нехай залишиться під судом, поки не розшукає, а тоді помре.

Якщо вдарить хто мечем або буде бити будь-якою третьою знаряддям, то за той удар або биття нехай дасть 5 літр срібла по закону руському; якщо ж зробив цей проступок незаможний, то нехай дасть скільки може, так, що нехай зніме з себе і ті самі одягу, в яких ходить, а про що залишилася несплаченою сумі нехай клянеться по своїй вірі, що ніхто не може допомогти йому, і хай не стягується з нього цей залишок.

Про це: якщо вкраде що російська у християнина чи, навпаки, християнин у російського, і він схоплений злодій постраждалим в той самий час, коли робить крадіжку, або якщо приготується злодій красти і буде убитий, то чи не вимагатиметься смерть його ні від християн, ні від російських; але нехай потерпілий візьме щось своє, що втратив. Якщо ж добровільно віддасться злодій, то нехай буде взято тим, у кого він вкрав, і нехай буде пов'язаний, і віддасть те, що вкрав, в потрійному розмірі.

Про це: якщо хто з християн або з російських за допомогою побоїв зазіхне [на грабіж] і явно силою візьме що-небудь, що належить іншому, то нехай поверне в потрійному розмірі.

Якщо викинута буде тура сильним вітром на чужу землю і буде там хтось із нас, росіян, і допоможе зберегти човен з вантажем її і відправити знову в Грецьку землю, то проводимо її через усяке небезпечне місце, поки не прийде в місце безпечне; якщо ж тура ця бурею або на мілину сів затримана і не може повернутися в свої місця, то допоможемо веслярам того човна ми, росіяни, і проводимо їх з товарами їх, поки не пізно. Якщо ж трапиться близько Грецької землі така ж біда з російської турою, то проводимо її в Руську землю і хай продають товари того човна, так що якщо можна що продати з того човна, то нехай винесемо [на грецький берег] ми, росіяни. І коли приходимо [ми, росіяни] в Греки для торгівлі або посольством до вашого царя, то [ми, греки] пропустимо з честю продані товари їх тури. Якщо ж трапиться кому-небудь з нас, росіян, які прибули з ладьею, вбють або що-небудь буде взято з човна, то нехай будуть винуватці присуджені до вищесказаного покаранню.

Про ці: якщо бранець тієї чи іншої сторони насильно утримується російськими або греками, будучи проданий в їхню країну, і якщо, дійсно, виявиться російська або грек, то нехай викуплять і повернуть викуплене особа в його країну і візьмуть ціну його купили, або нехай буде запропонована за нього ціна, що має належати за челядина. Також, якщо і на війні здобуте це він тими греками, - все одно нехай повернеться він в свою країну і віддано буде за нього звичайна ціна його, як уже сказано вище.

Якщо ж буде набір до війська і ці [росіяни] захочуть вшанувати вашого царя, і скільки б не прийшло їх в який час, і захочуть залишитися у вашого царя по своїй волі, то нехай так буде.

Ще про росіян, про полонених. З'явилися з будь-якої країни [полонені християни] на Русь і продаються [російськими] назад до Греції або полонені християни, наведені на Русь з будь-якої країни, - всі ці повинні продаватися по 20 златников і повертатися в Греки.

Про це: якщо украдений буде челядин російський, або втече, або насильно буде проданий і скаржитися стануть російські, нехай доведуть це про своє Челядин і візьмуть його на Русь, а й купці, якщо втратять челядина і оскаржать, нехай вимагають судом і, коли знайдуть , - візьмуть його. Якщо ж хто-небудь не дозволить провести дізнання, - тим самим не буде визнаний правим.

І про росіян, службовців в Грецькій землі у грецького царя. Якщо хто помре, а розпорядившись своїм майном, а своїх [в Греції] у нього не буде, то нехай повернеться майно його на Русь найближчим молодшим родичам. Якщо ж зробить заповіт, то візьме заповідане йому той, кому написав успадковувати його майно, і так успадковує його.

Про російських торгують.

Про різних людей, що ходять в Греки і залишаються в боргу. Якщо зловмисник не повернеться на Русь, то нехай скаржаться російські грецькому царству, і буде він схоплений і повернутий насильно на Русь. Те ж саме нехай зроблять і руси грекам, якщо трапиться таке ж.

В знак фортеці і незмінності, яка повинна бути між вами, християнами, і росіянами, мирний договір цей сотворили ми Івановим написанням на двох хартіях - Царя вашого і своєю рукою, - скріпили його в присягу передлежаче чесним хрестом і святою Єдиносутність Троицею єдиного істинного Бога вашого і дали нашим послам. Ми ж клялися царю вашому, поставленому від Бога, як божественне створення, по вірі і по звичаєм нашим, не порушувати нам і нікому з країни нашої жодної з встановлених глав мирного договору і дружби. І це написання дали царям вашим на твердження, щоб договір цей став основою затвердження та посвідчення існуючого між нами миру. Місяця вересня 2, індикта 15, в рік від створення світу 6420 ».

Цар же Леон вшанував російських послів дарами - золотом, і шовками, і дорогоцінними тканинами - і приставив до них своїх чоловіків показати їм церковну красу, золоті палати і зберігаються в них багатства: безліч золота, паволоки, дорогоцінні камені і пристрасті Господні - вінець, цвяхи , багряницю і мощі святих, навчаючи їх вірі своїй і показуючи їм істинну віру. І так відпустив їх у свою землю з великою честю. Посли ж, послані Олегом, повернулися до нього і повідали всі речі обох царів, як уклали мир і договір поклали між Греческою землею і Руською і встановити не переступати клятви - ні грекам, ні руси.

Переклад Д. С. Лихачова. Бібліотека Російської академії наук

Дивіться відео: Договор 911 года (Вересень 2019).